31 травня 1640 р. у с. Вишнівці, за іншими даними в містечку (тепер селі) Білий Камінь о 2-й годині дня з’явився на світ князь Михайло Тома Корибут-Вишневецький – майбутній король Речі Посполитої та Великий князь Литовський, правитель Речі Посполитої обох народів, останній монарх династії Рюриковичів. Вишневецькі, руський рід герба Корибут, гілка князів Збаразьких, нащадки великого князя литовського Гедиміна через князів Несвицьких, продовжувачі роду Рюриковичів. Нащадок козацького отамана Дмитра Байди-Вишневецького, засновника Запорозької Січі.
Король Михайло Корибут-Вишневецький походить від молдавського роду господарів Могил, його бабуся Раїна Могилянка – двоюрідна сестра знаменитого Петра Могили, митрополита Київського. Раїна, або Регіна, Могилянка була відомою меценаткою, яка заснувала поблизу міста Лубни Мгарський монастир; її чоловік, князь Михайло Михайлович Вишневецький, заклав Густинський та Ладинський монастирі поблизу міста Прилуки.
Митрополит Петро Могила, двоюрідний дідусь короля Михайла, впорядкував догматику й обрядовість православної церкви , наблизив їх до національних українських традицій, переклав Біблію українською (тоді русинською) мовою. Петро Могила на кошти князя Ієремії Вишневецького (батька майбутнього короля) створив Києво-Могилянський Колегіум, наглядав за збереженням Софійського собору та Києво-Печерського монастиря.
Бабуся короля Михайла по жіночій лінії Катерина Олександрівна вела свій рід від князя Костянтина Острозького, засновника Острозької Академії (1576 р.), першого вищого навчального закладу на теренах Східної Європи, й видавця знаменитої Острозької Біблії.
Син Яреми Вишневецького та Гризельди Замойської. По старшій чоловічій лінії рід Вишневецьких згас у 1744 році зі смертю канцлера великого литовського Михайла Сервація Вишневецького.
До 1642 року він ріс у Замості. Потім виховувався у містечку Білий Камінь, на Львівщині, у бабусі Катерини Острозької. Уже тоді Михайло виявив непересічні здібності у навчанні. Коли малому було 6 років, король Владислав ІV відвідав маєток Вишневецьких у Білому Камені та звернувся до Михайла латиною, той належним чином відповів королю Речі Посполитої латиною.
8-річний Михайло відчув на собі революцію 1648 р., повстання Богдана Хмельницького, коли батьки (найбагатші поміщики України) фактично втратили Задніпровські володіння зі столицею у Лубнах під час і залишились бездомними. У 1651 р. батько призначив одним з опікунів Михайла Алєксандера Людвіка Незабітовського. Коли у серпні 1651 р. загинув батько,
Після загибелі батька опікуватись одинадцятирічним Вишневецьким став єпископ Плоцький Кароль Фердинанд Ваза, брат тодішнього короля Польщі Яна ІІ Казимира; пізніше потрапив під опіку свого дядька, воєводи сандомирського Яна Замойського.
У 1656-1660 роках до талановитого хлопця припала душею Марія Луїза (Людвіка Марія), королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимира, яка дала Михайлу гідну європейську освіту – спочатку в Колегіумі Єзуїтів у Ніцці (Франція), потім чотири роки в Празькому університеті (Чехія) та Відні (Австрія). Тож не дивно, що пізніше Михайло Корибут-Вишневецький листуватиметься з іншими монархами 8-ма мовами – французькою, німецькою, іспанською, грецькою, татарською, турецькою, російською й латиною!
Після повернення в 1660 році на батьківщину Михайло дослужився до чину полковника, брав участь у Польсько-російській війні 1654-67 років.
А справи королівства були все гіршими: Андрусівське перемир’я, за яким Річ Посполита втратила Лівобережну Україну; у короля Яна II Казимира Вази померла дружина Марія Луїза. Не в змозі справитись із такою ношею, король 16 вересня 1668 року зрікся престолу і виїхав до Франції, де став абатом єзуїтського монастиря св. Мартіна в місті Невер.
19 червня 1669 року після зречення Яна II Казимира відбувся сейм. Розглядали кандидатури на престол: французький кронпринц Людовик II Бурбон-Конде, ще чотири претенденти з «профранцузької партії». Польська шляхта об’єдналася і вирішила обрати «свого». Так більшістю голосів сейму за наполяганням родичів-шляхтичів: серед них князі Радзивілли й Потоцькі, князь Дмитро Юрій Вишневецький, вихованець батька Михайла князя Ієремії Вишневецького, герой Збаразької облоги (1649 р.) обраний на престол 29-річний Михайло Тома Корибут-Вишневецький.
6 липня Міхал Вишневецький присягнув на «Pacta conventa» (договорі між «польським народом» і королем).
29 вересня коронувався на престол у Кракові.
З чого починати? У державній скарбниці гуляв вітер, у Краківському королівському замку не було ні опалення, ні скла у вікнах. Король Михайло Корибут-Вишневецький разом із шляхтою (людьми благородного походження) мріяв про сильну й самодостатню державу, тому різко змінив політичний курс, почав із одруження. 27 лютого 1670 року він одружився з 17-річною Елеонорою-Марією Йозефою, донькою Фердинанда III Габсбурга австрійського короля і тоді Імператора Священної Римської Імперії. Королева була вагітна, але 29 листопада 1670 року трапився викидень у результаті нещасного випадку.
У найважчий час для Польщі король Михайло Корибут-Вишневецький узявся за проведення реформ: адміністративну, економічну, військову. Провів їх протягом 4 років, що допомогло Речі Посполитій швидко вибратися з політичної й економічної кризи. Михайло Корибут-Вишневецький визволив із московської неволі козацького кошового отамана Івана Сірка.
Багато сил відбирала боротьба з опозицією, кілька спроб вбити небажаного монарха «за допомогою отрути та стілету».
10 листопада 1673 р. у Львові (Палац латинських архієпископів, Площа Ринок, 9) під час причастя перед Хотинською битвою помер у власному ліжку у віці Христа – у 33 роки від виразки стравоходу, викликаної нервовими стресами.
Після панихиди серце 33-річного Міхала Корибута Вишневецького було поховане в Камаддолійському монастирі у Варшаві, нутрощі — в Латинському соборі Львова, а тіло, 20 листопада привезене до Варшави, разом із прахом Яна II Казимира, доставленим з Франції, було поміщене у тимчасове поховання в підвалі Вавельського собору Кракова. Їх обох урочисто перепоховали 31 січня 1676 року у крипті Св. Леонарда у Кракові.
Залишити відповідь