У перші години суботи, 26 квітня 1986 р. сталася аварія на 4-ому енергоблоці ЧАЕС. Ми почули про страшну катастрофу від західних медіа («голосів з-за бугра»), в Союзі поширювалися страшні чутки про «мирний атом».
І тільки увечері 28 квітня в понеділок інформаційна програма «Время» оприлюднила супер скупу інформацію тривалістю аж 14 секунд: «Відбулася аварія… Є постраждалі… Вживаються всі необхідні заходи… Створено урядову комісію».
З цього часу ЗМІ посилено рекомендували населенню частіше провітрювати приміщення та зайнятися «половим питанням», тобто частіше мити підлогу.
На рівні чуток-пліток переказували інфу західних радіостанцій, частушки про чорнобильських їжаків; гірко звучало, що українці являють націю, що водою змиває радіацію. 
Смертельна загроза погнала продвинутих батьків рятувати своїх «чаєнят» – штурмом брали транспорт, але куди з нашими злиднями тікати з підводного човна?
На 1 травня 1986 р. дітям «білих людей» – школярам, студентам викладачі виставили річні оцінки; оформили документи про закінчення навчального року – і вони виїхали до Туреччини, Болгарії, Криму.
1 травня почалися паради, на які погнали плебс і їхніх дітей. Для робітників це був привід напитися на шару і заробити 10 рублів за несення «сіятельної парсуни».
О 10 годині ранку мав початися парад у Києві, Володимир Щербицький запізнювався. Раптом з’явився автомобіль з Першим секретарем, його родиною і маленьким онуком Володимиром. Уже на трибуні Щербицький пошепки переказував розмову з Горбачовим: «Я йому кажу – тут не можна проводити паради… А він мені відповідає – «спробуй не провести, я тебе згною». Поряд із Володимиром Щербицьким на трибуні стояла Валентина Шевченко, яка прибула з сином і вагітною невісткою.
Першотравнева демонстрація у Києві закінчилася, люди розійшлися по домівках. Цього дня було багато звернень до лікарень із ознаками променевої хвороби, але проінструктовані лікарі фіксували вегето-судинну дистонію.
2 травня 1986 р. оперативна група МОЗ СРСР відмовилася від допомоги, запропонованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я для ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.
Цього ж дня, 2 травня 1986 р. київське «Динамо» вдруге у своїй історії завоювало Кубок володарів кубків європейських країн, вигравши у фіналі в м. Ліон (Франція) в іспанського клубу «Атлетіко» (Мадрид) з рахунком 3:0.
Автори голів: Заваров (6), Блохін (84), Євтушенко (87).
Склад «Динамо»: Чанов, Безсонов, Балтача (Баль, 39), Кузнецов, Дем’яненко, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко, 70), Беланов, Блохін. 
6 травня 1986 року вулицями Києва пройшов «радянський» етап 39-ого міжнародного велопробігу.
Ремейк параду відбувся й 9 травня, а піонерів додатково прогуляли ще й 19-го травня (не своє – не жалко!).
14 травня, через 18 днів після катастрофи, до людей звернувся сам Горбачов – голова ЦК КПРС.
Залишити відповідь