– Ну, що скажеш? Принципово не вмикаю телевізор, не можу більше дивитися. Бач, коронований вірус тріумфально крокує, а вони з такими мордочками вмовляють мити руки, займатися самоізоляцією. Ет, какось буде, – атакує мене Хомівна.
– А твоя правда, сусідонько: від того «какось» ми докотилися до какістократії.
– Не пОйняв, яка така какістократія?
– Дивись сюди: «кака» – вона і в Африці кака; а κράτος грецькою «сила, влада, могутність».
– Виходить, це влада каки?
– Так, голубонько, какістократія – це влада найгірших, ницих представників. На жаль, це добре продумана, цілеспрямована система готувалася упродовж століття…
– Щось у мене замакітрилося, поясни.
– Бач, здавна держави плекали владу кращих, грецькою «аристократії» (ἀριστοκρατία – від ά̓ριστος «кращий» і κράτος «сила, влада, могутність». Існували різні види аристократії – монархічний (нащадки монархів), шляхетський (верхівки родів гетьманів, козацьких полковників, князів, графів, баронів), фінансовий, військовий, дипломатичний, культурний.
– Ага, згадала! До родів європейських монархів належали Леся Українка, Наталена Королева, Михайло Старицький, Василь Вишиваний.
– Граф Михайло Тишкевич, археолог, меценат, перший український дипломат-аристократ, тричі номінант на премію Нобеля; барон Микола Василько, Туган-Барановський… Як ти розумієш, після втрати державності Гетьманщини московська влада старанно виполола поле української аристократії. Спробуй знайти могили нашої аристократії! Марно!
– І що? Нічого не лишилося?
– Лишилися самосійні діти України – її еліта.
– От тільки не смійся: це слово затягали, як сучку по соломі. Поясни мені на пальцях…
– Існує кілька версій походження слова «еліта». Одні починають з історії стародавньої Греції, зі Спарти. Коли вручався щит юному воїну, йому говорили слова «Elte el elite» – «З ним або на ньому». Отже, обраними були мужні герої. Інші виводять термін «еліта» від латинського eligere — вибирати. Поширили це слово купці: з XVII ст. вони вживали слово для назви товарів найвищого ґатунку. У XVIII ст. почали визначати відбірні (елітні) війська, обраних осіб. З XIX ст. поняття почали використовувати генетики, селекціонери (елітні сорти рослин, тварин).
– Ще за царів Україною лютував лінгвоцид (від лат. lingua – мова i cide – вбивство). Вбивство української мови відбувалося і відбувається шляхом її організованої заміни на московську.
– Отоді українські вчені, письменники стали «велікімі руськими»?
– Так, тоді всі наші пісні втратили імена авторів – стали народними, бо тільки велика нація мала право на великих авторів.
– А вже радянці продовжили справи царизму: удосконалили політику лінгвоциду; знищили не тільки нащадків аристократів, а й будь-яку українську еліту. Пам’ятаєш наказ Леніна священиків ліквідувати, як клас?
– Та да… Не забула, що на правому березі Дніпра ще в Олександрівську за Леніна відкрили концтабір для білих спеціалістів. Знищили їх, а потім із Німеччини та США привозили спеціалістів будувати Дніпрогес, заводи, навіть шостий виселок збудували для американців.
– А знаєш, що після знищення нашої аристократії, еліти до лінгвоциду приєднався меритоцид?
– Меритоцид? Вперше чую? Цид – це вбивство чого?
– А це вже вищий пілотаж єзуїтства. Меритоцид – це методичне цькування інтелігентів, просвітян, їхнє знищення; це зумисне спрямовування на керівні посади в усі владні структури найбільш ницих і підлих людей.
– Стоп! Це ленінське «інтелігенція – це г-но»; це червоний тортик, де пролетаріат – гегемон, селяни – “молодші брати”-попутники, а інтелігенція – прослойка?
– Так. Це офіційна політика червоного терору, коли відстрілювали за списками (без термінів давності): всіх міністрів УНР, еліту, яка виявила себе під час українізації. Це цілеспрямоване створення міст із домінуванням кримінального елементу. Запоріжжя, Донецьк на «будівлі віку» отримали сотні тисяч злочинців (умова: не політичні, без освіти).
– Як бачиш, какістократія – це наслідок політики меритоциду.
– А я, дурна, не розуміла чому влада все гірша та гірша. Чому обличчя чесних трієшників у зраді змінили фейси тупеньких двієшників. Що ж почну вчити нові слова…
Залишити відповідь