17 грудня 1917 р. Київ. Українська Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Ради Народних Комісарів, у ній зазначалося, що уряд радянської Росії «визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії… зараз же, без обмеження та безумовно». Водночас до Центральної Ради було висунуто ультимативні вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним, не пропускати білогвардійські війська, що рухаються на Дон і Урал та припинити роззброєння Червоної гвардії.
17 грудня 1917 р. розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд робітничих, солдатських і селянських депутатів, який підтримав Українську Центральну Раду.
20 грудня з’їзд відкинув ультиматум петроградської Ради Народних Комісарів з вимогою припинити проведення незалежної від Росії політики, що стало приводом для українсько-більшовицької війни; визнав повну незалежність УНР, українську мову як державну, відділення церкви від держави, націоналізацію землі, 8-годинний робочий день у промисловості.
