Віра Кутинська

27 листопада 1981 р. у Києві померла художниця-бойчукістка Віра Іванівна Кутинська.
Вона народилася 14 вересня 1897 року в селі Зарубинці Уманського повіту на Київщині в родині сільського художника-іконописця.
«Наш тато малював образи і вмів їх оздоблювати позолотою, чеканкою та різьбою. Цього майстерства він навчився у свого тата… Старі люди в нашому селі добре його пам’ятають і розказують , що то був видатний майстер, родом не тутешній, зайшлий…» Згадувала пані Віра, що в Музеї національної культури й побуту в селі Пирогово під Києвом стоїть церква із Зарубинців, розписана Іваном Кутинським.
Батьки, старший брат Михайло (8 жовтня 1890 — 10 січня 1974) переїхали до Умані. Там вона закінчила гімназію. 16-річна випускниця вступила до Київської учительської семінарії (1913-1917). Учителювала і малювала, училася в художньому інституті (1931; майстерня М. Бойчука). Її «Автопортрет» демонстрували у 1920-і рр. у Парижі на виставці досягнень київ. школи монум. малярства, організов. М. Бойчуком.
Закохалася у Михайла Бойчука, як десятки її колежанок. Втім, змогла відшукати собі вірну пару – інженера Братка Андрія Максимовича, вийшла заміж. 26 листопада 1926 р. у Києві народила сина Олексія Братка-Кутинського, який став відомим українським філософом, психологом, письменником.
У 1932–37 рр. працювала на Київській кіностудії над мультфільмами, як художниця анімаційних фільмів. 1936-го року була художником костюмів у стрічці Івана Кавалерідзе «Наталка Полтавка».
Упродовж 1937–41 рр. працювала художником ужиткового мистецтва у Решетилівці (нині смт Полтавської обл.). За малюнками Кутинської ткали та вишивали рушники, скатертини, килими, тканини, гобелени. Для одного з її ескізів не виявилося ниток відповідного кольору, тому ткалі замінили коричневий тон на світліший. За «протягування націоналістичної жовто-блакитної барви» бригаду ткаль разом із контролером розстріляли. Віру Кутинську врятувало те, що вона зберегла первісний коричнево-синій ескіз.
Під час радянсько-німецької війни із Київською кіностудією перебувала в Ташкенті, від 1944 р. – у Києві. На художніх виставках експонувала розписи на крепдешині – панно, серветки, картини-мініатюри, одяг; розробляла ескізи для тканих рушників і портьєр; створювала іграшки, закладки з українськими візерунками для книг, малювала акварельні натюрморти та пейзажі.
Створила кілька кольорових мультфільмів за роботами Марії Приймаченко та Ганни Собачко-Шостак. Стрічку «Пісні України» відзначено премією за кордоном, згодом її вивезли до Росії і зняли з екранів.
Віра Іванівна писала новели, залишила спогади про М. Бойчука.
27 листопада 1981 р. у Києві померла 84-річна художниця-бойчукістка Віра Іванівна Кутинська.