Білл Еванс

15 вересня 1980 р. у шпиталі Маунт Сінай у Нью-Йорці від гепатиту та внутрішнього крововиливу, викликаних застарілою виразкою шлунку, помер 51-річний Білл Е́ванс (англ. Bill Evans), повне ім’я Ві́льям Джон Е́ванс (англ.William John Evans); американський джазовий піаніст українського походження. Білл Еванс народився 16 серпня 1929 р. у Плейнфілді, штат Нью-Джерсі, був четвертою дитиною в сім’ї. Мати Білла Еванса, Марія Сорока, ще дитиною разом із батьками емігрувала з України до США. Мати Білла писала, що дитинство її пройшло в жахливих умовах: « У них була піч, але хата топилася по-чорному. Діти спали на печі. Зимою худобу заводили в хату, щоб не замерзла на вулиці.» Дід і баба по матері розмовляли українською, дід Іван називав себе русином чи карпаторосом із Галичини; бабуня хотіла навчити Біллі читати русинською, але мати не дозволила. Мати Білла була фанатично релігійною, ходила до російської церкви (іншої поряд не було); як піаністка-аматорка, захоплювалась сучасною академічною музикою. Батько Харрі Леон Еванс із Уельсу – валійського походження, переконаний протестант. Він утримував невеликий гольф-клуб, любив співати під градусом. У час Великої депресії батько розорився і став безробітним алкоголіком. Коли Біллі було три роки, до його старшого (п’ятирічного) брата Харрі Джуніор приходила вчителька музики. Біллі тихенько спостерігав, а після уроку ставив табуретку і повторював усе, що грав брат на фортеп’янові. У шість років Білл захопився джазом. З семи років були перші музичні заняття у церковному хорі. Як ви розумієте, Білл не був зразковим учнем: і прогулювати любив, і зубріння ненавидів. З 12 років він почав грати в бенді старшого брата (Buddy Valentino’s band), що й стало початком шляху джазового піаніста. У 13 років опановував скрипку та флейту (на ній грав тільки на самоті). Так у житті скромного хлопчика в окулярах запалав тихий вогонь музики. Еванс-молодший успішно грав концерти Рахманінова та Бетховена, любив Клода Дебюссі. В 1940-ві грав у стилі бугі-вугі в різних клубах Нью-Йорку. Музичну освіту отримав в Південно-східному Луїзіанському Університеті. Біллі виграв академічний грант, що дало змогу оплатити навчання. Знову ж таки йому прощалося порушення правил, бо юнак був скромним, чемним трудоголиком. Еванс закінчив виш у 1950 р. за кваліфікацією виконавця та викладача фортепіано.
По закінченню Університету Білл гастролював із військовим бендом Herbie Fields, пізніше в оркестрі Fifth Army Band. Три роки служби в армії – найважчий період у житті піаніста. Неміцне фізичне здоров’я Білла, дисципліна, армійська їжа, насмішки та знущання призвели до депресії, що породило наркотичну залежність від кокаїну, хвороби шлунку. Після військової служби був Нью-Йорк і квартет Тонні Скотта. Саме Тонні відкрив потенціал перспективного музиканта, дав йому можливість вперше виступити на великій сцені. В цей час Білл продовжив навчання композиції у Mannes College.
У 1956 р. вийшов перший сольний альбом Білла Еванса “New Jazz Conceptions”.
Після навчання у 1958 р. познайомився з королем джазу Майлзом Девісом, і після першого виступу прокинувся знаменитим. Майлз одразу ж привів Білла у свій секстеті, в якому всі обурилися: «Єдиний білий серед чорних? А наші брати ходять без роботи!» Втім Майлзу було по цимбалам: «Білий, чорний та хоч зелений…» Упродовж 8 місяців Майлз і Білл відшліфовували ідеальний джаз. Разом вони записали альбом «Kind of Blue». Конфлікти у гурті не припинялися, дружина Ненетт Еванс не радувала, не тішили газети, що називали його дивом, явищем у світі музики, великим піаністом століття. Сумний музикант багато пив і шукав ідеальне звучання…
Він завжди мріяв про власний гурт і мрія здійснилась. Після припинення співпраці Білл створив власне тріо з басистом Скоттом ЛаФаро та барабанником Полом Моушеном, яке прославилось своїми дивовижними імровізаціями на сцені. У 1958 році вийшов їх перший альбом “Everybody Digs Bill Evans”. Еванс став зіркою. Та через кілька днів після початку співпраці в червні 1961 в автомобільній аварії загинув гітарист Скотт ЛаФаро. Еванс покинув сцену і усамітнився на рік.
У 1962 Б.Еванс запросив замість ЛаФаро басиста Чака Ізраельса та Ларрі Банкера, в оновленому складі записав альбоми Moonbeamsта How My Heart Sings! https://www.youtube.com/watch?v=jmNclEy2fwQ
Bill Evans Trio / Трио Билла Эванса – How My Heart Sings 1962
У 1968 р. Білл Еванс усамітнився в студії з роялем Стейнвей і створив один із кращих альбомів — «Alone» – Один. Альбом став платиновим, отримав нагороду Греммі. У 1975 му р. Еванс повторив сольний експеримент — створив альбом «Alone again» – Знову один.
У 1980 р. Еванс здійснив останнє європейське турне разом із контрабасистом Марком Джонсоном і барабанником Джо ЛаБарбера.
Тридцять один раз Білл Еванс номінувався на премію Греммі і отримав її сім разів. Білла Еванса внесено навічно в джазовий пантеон слави.