Французький посол в Росiї Сегюр писав про Олександра Безбородька: «Вiн у тiлi гладкому приховував розум найтонший».
Олександр Безбородько – випускник Могилянської Академії, козацький полковник, член Російської Академії, царський сенатор, граф Римської імперії, найсвітліший князь Російської імперії, радник Катерини ІІ, міністр закордонних справ. У придворних колах Безбородька величали не інакше як «перший секретар», канцлер Росiйської iмперiї (типу сучасної Меркель), українець, який творив історію Європи.
Безбородько кохався в українській iсторiї. Вiн склав повний список гетьманiв України, генеральних суддів і пiдскарбiїв, генеральних осавулiв, писарiв, хорунжих, а також полковників дев’яти українських полків, які становили вiйсько гетьмана.
Вiн навів близько трьохсот прiзвищ людей, які входили до вищих вiйськових та цивiльних органiв управлiння України, даючи їм короткі, влучнi характеристики. Ним зiбрана унiкальна колекцiя картин, бронзи й фарфору. На жаль, зараз бiльшiсть картин Безбородька перебуває в Росiї ( Ермітаж, Російський музей).
Пам`ятником Олександрові Безбородьку став Ліцей у старовинному полковому мiстi Нiжинi.
У 1805 р. граф Ілля Безбородько (молодший брат) звернувся до царя за дозволом побудувати гімназію в Ніжині. На цей лiцей граф пожертвував великі гроші, вiддав свiй будинок i сад. Будівництво тривало 15 років. У 1820 році, після його завершення царський уряд дав офіційний дозвіл на відкриття нового навчального закладу.
За 13 років (до 1833 року) відбулося 8 випусків, близько ста осіб закінчили цей навчальний заклад. Але які особи? Усі вони були вірними друзями, разом викупили Т. Шевченка з кріпацтва. У 1821–28 рр. тут навчався видатний російський та український письменник М.Гоголь. Її випускниками були: українські письменники Є.Гребінка, В.Забіла (племінник О. Безбородька), за однією партою з Гребінкою сидів П. Мартос, який власним коштом надрукував «Кобзар» (1840 р.), український художник А. Мокрицький, російський письменник Н.Кукольник, український етнограф О. Афанасьєв-Чужбинський, український байкар Л.Глібов, український етнограф, фольклорист К.Сементовський, меценат В. Тарновський-старший.
Ніжинський державний університет з 1998 року часто міняв назви: лiцей, гiмназiя, фізико-математичний ліцей (1832–1840), юридичний ліцей (1840–1875), історико-філологічний інститут iм. князя О. Безбородька (1875–1919), інститут народної освіти (1919–1933), педагогічний інститут (1933–1998), але його диплом мав силу вишу.
Безбородьки начебто служили імперії, а їхнім даром і сьогодні послуговуються українці. А де ж подібні справи сучасних «сіятєльних мародерів» від політики?