UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Мирон Кордуба – двигун історії

Мирон Кордуба – двигун історії

Інтелектуальна еліта, а не народні маси, – двигун історії, – стверджував Мирон Корду́ба – український державник, історик, письменник, ворог номер один для радянської влади.
2 березня 1876 р. народився у с. Острів (Тернопілля). Батько Михайло – священик, мати – Емілі Кордуба (дівоче прізвище Любович), донька священика. Закінчив М. Кордуба Академічну гімназію у Львові (1893), навчався на філософському факультеті, спочатку у Львівському (1893-1895), пізніше – у Віденському (1895-1898) університетах. У 1894 р. слухав лекції Михайла Грушевського і потрапив до невеликого числа справжніх учнів. У 1895–1896 рр. М.Кордуба навчався у Відні, захистив дисертацію на тему «Історія і відносини в Галицькому князівстві XIII ст.», одержав у Віденському університеті звання доктора філософії.
Поліглот, принципова, дещо сувора, маломовна людина з тонким почуттям гумору й унікальним умінням розповідати анекдоти; мав безліч роботи і хронічну нестачу коштів. Мирон Кордуба вів майже спартанський спосіб життя: вранці обливання холодною водою, кава –
і пішки на роботу. Обід і робота за бюрком (стоячи). Їжею не перебирав, але їв регулярно. Палив, але мало.
Мав дружину – невтомну помічницю Євгенію Кордубу з Цегельських, чотирьох дітей (старший син помер у дитинстві, Роман – інженер-електрик (Німеччина), дочка Клавдія – фармацевт (США), донька Стефанія Білинська-Ольшанська з Кордубів. Онуки Борис Білінський – лікар світової слави, його «Онкологія» – перший україномовний підручник з фаху, Андріяна Огорчак – інженер-механік.
Вивчаючи документи, М. Кордуба проникав у таємниці дипломатії різних канцелярій і країн. На перше місце ставив княжі канцелярії, якщо йдеться про ХІІІ ст., «козацька» (гетьманська), канцелярії польських і угорських королів і воєвод (М. Кордуба працював у різних архівосховищах, обстежував колекції Кракова, Відня, Венеції, Бухареста, Москви).
Після проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 р. М. Кордуба був консулом Західно-Українського посольства у Відні. 1929 року вченого запросили до Варшавського університету, як професора східноєвропейської історії, там у 1937 році він став професором історії України. Після повернення з Варшави, у 1940 році, М.Кордуба працював у Львові, в університеті, професором історичного факультету. Автор низки ґрунтовних праць («Південно-Західна Україна», «Територія і населення України», «Етнографічна територія України», «Історія Холмщини і Піддяшшя»), статей («Маркіян Шашкевич», «Про історичну повість», «Шевченко як краєзнавець і археолог»). Збирав матеріали до історично-географічного словника Галичини.
У 1938 вийшла його праця «Що кажуть нам назви осель?», в якій подано першу класифікацію українських топонімів.
Перекладав українською мовою твори Гі де Мопассана і Й. Гете.
Після звільнення Львова від німецької окупації М.Кордубу запросили у Львівський університет, призначили виконувачем обов`язки професора історії України. Він викладав історію України і читав спецкурс “Історія Галицько-Волинського князівства”. У цей час більшовики в університеті влаштували суд над концепцією історії України М.Грушевського. М. Кордубі запропонували тему: “Буржуазно-націоналістичне висвітлення історії стародавніх часів, зокрема Київської Русі, у М.Грушевського”. Але М.Кордуба виголосив доповідь: “Михайло Грушевський як дослідник княжої доби історії України”, у якій назвав його одним з найвидатніших істориків України та шкодував, що вченого критикують його земляки-українці.
Після цього М.Кордуба припинив наукову діяльність. Мужність і відданість науці коштувала вченому дорого: моральний терор, приниження, цькування довели до того, що під час роботи у бібліотеці ім. В.Стефаника 30 квітня 1947 р. у нього стався інсульт.
2 травня того ж року у Львові вчений помер. Поховали М.Кордубу на Личаківському цвинтарі.
Його нащадки мешкають у штаті Огайо, м. Парма.

Бер 1, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Її очі дивляться В насКостянтин Ушинський
You Might Also Like
 
Олесь Бабій
 
Юрій Дрогобич

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди2,140
Недавні записи
  • Липучка
  • Василь Наріжний
  • Вічна загадка любові
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.