Василь Пачовський – автор трагедії «Сонце Руїни», написаної в 1908-1909 рр. (з ритмікою і мовою дум). П’єса оспівувала ідеалізований образ гетьмана Дорошенка.
На прем’єрній виставі Петра Дорошенка грав Лесь Курбас.
До трагедії Степан Чарнецький написав фінальну пісню «Ой у лу́зі черво́на кали́на…», яка стала гімном Українських січових стрільців, пізніше – гімном ЗУНР, тому склалася традиція виконувати і слухати пісню стоячи.
„Чому нам не бути гордими за себе, за своїх героїв, за свою минувшину, коли вона така велична і сяє всіми світлотінями різних характерів і стремлінь?! Чому нам оглядатися довкола себе, що за нас скаже той або сей, і стосуватися до його ласки? Вдивімся в себе, побачмо себе, спізнаймо своє «я», високе з природи, перебудуймо себе, перекуймо себе, перекуймо сльозаву тугу на крицеву енергію — а тоді до нас стосуватися будуть і прийдуть до нас учитись, бо в нашій душі є велике творче джерело духа, за яке ми повинні й можемо бути горді!“
