UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Іван Завидовський

Іван Завидовський

31 липня 1964 р. на Донеччини прийшов у світ Іван Завидовський. Чемна, допитлива дитина сільських вчителів.
Тато Олексій Петрович – учасник війни, закінчив сільськогосподарський технікум і два інститути, сільськогосподарський і педагогічний. Працював агрономом, пізніше простим шкільним учителем. Неня – вчителька української мови.
Батьки народили двох синів, побудували хату, посадили диво-сад. Іван згадував тата: «Ти дуже любив землю. Особливо любив доглядати за деревами. Скільки себе пам’ятаю, Ти возився з деревами і кущами. У нас вдома завжди росли черешні, вишні, груші, виноград, персики, малина, смородина тощо. І всі сусіди знали, що у найкращі дерева. Тебе часто запрошували обрізати дерева, робити щеплення. І вирощені Тобою дерева багато років давали хороший урожай. Для мене Ти був хорошим батьком, який вчив мене бути чесним, вчитися, любити людей і робити їм добро. Війна не зробила Тебе хамом, негідником, циніком, грубіяном, навпаки, більш доброї і більш чуйної людини я просто не знав.
Я жодного разу не чув з Твого рота матюка. Ти був чесним і не вмів брехати. Ти був скромним і не хизувався своїми подвигами, нагородами.»
Все як у всіх: школа, Донецький університет ім. Стуса (1984-1992) і знову школа – вчитель історії. Одружився, народив Богдана та Олексія.
Доля вчителів історії в ХХ столітті була особливою: 1. Розумних, активних студентів-істориків агітували до «контори». 2. Молодих вчителів-істориків без черги приймали до лав КПРС, обирали смотрящими за стадом вчителів, тобто парторгами.
Іванові прослався інший шлях: познайомився з оунівцем-дисидентом Ярославом Гомзою, сам став членом ОУН, одним із її очільників. А це було так нелегко в селі, де всі про все знали, почалися доноси, негаразди в родині. Мені частенько тоді випадало зустрічатися з Іванком у Києві: короткі розмови, листування. Здавалося, життя довге – наговоримося, не наговорилися… «У нас все задавили ще при Кучмі. А з кінця 90-х вже регіонали почали свій похід у політику. То і мене задавили. Гомза на мене ображався, а що поробиш?» Помер тато, смерть вирвала Гомзу, родина розпалася.
Іванко потрапив до буферної зони, ДНР від нього за 5 км. Іванко з 95-річною мамою жили з городу, бо куценька вислуга та зарплата кочегара не рятували. Раною в серці була доля синів: старший Богдан закінчив біологічний факультет донуніверситету. Нині у Дніпрі. Менший – студент Дон НУ. Хімік. Нині університет у Вінниці. І їм же хочеться допомогти.
Отримала повідомлення: «Шифруюсь, бо недоброзичливців маю чимало. Особливо серед колишніх учнів.»
6 лютого 2017 р. у фейсбуці з’явився пост Іванкових синів: «Світла пам’ять тобі, Тато. Клята війна зламала нас, розкидала по країні і врешті Твоє серце цього не витримало. Тебе поховали поруч з рідними у Верхньоторецькому, зараз це біля лінії фронту. Коли прощалися з Тобою там теж стріляли. Тому довго не могли бути поруч, але ми ще повернемось. Я знаю Ти дуже любив нас з братом, наше фото завжди було в Тебе на заставці комп’ютера. Були в Тебе вдома, де Ти сам давно вже не жив і за яким дуже сумував. Взяли фотографії на згадку. Ми теж Тебе дуже любимо і завжди будемо Тебе пам’ятати.»
Не забуваю тебе, щира, справжня Людино! От тільки світ став зовсім куценьким, я вже спілкуюсь тільки з мертвими…

Лип 31, 2020Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Олена БлаватськаСин Ольжича
You Might Also Like
 
Як допетрають, то злапають
 
Лідія Компанієць

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 months ago Видатні люди173
Недавні записи
  • 21 січня 1920 р.
  • Легенда про сервіз
  • Ленд-ліз
  • І голови рубались, і струни рвались…
  • Настурція чи красоля?
Позначки
поетписьменникчервоний тероркозацтвоживописецьЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникІван АйвазовськийТарас ШевченкоскульпторОлег ОльжичперекладачАполлон СкальковськийСергій КорольовПавло ПолуботокОлександр РубецьІван ФранкоОлексій ПеровськийКирил РозумовськийгетьманІван КотляревськийЮрій ШухевичфілологфольклористісторикОсип БодянськийЧернівціросійсько-турецька війнаПотьомкіндекабристиПереяславський договірГригорій ТарновськийВолодимир АлександровНестор Махноісторик прававчений-криміналістОлександр КістяківськийІван СокульськийКарл БрюлловГанна БарвінокОлександра БілозерськаТроцькийГригорій Жученко
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Вячеслав до Ой і співали ж ми…
  • Анастасія до Іван Грозний
  • Ганна Черкаська до Ленд-ліз
  • Богдан Попадин до Ленд-ліз
  • волинянка до І з’їзд монархів Європи в Луцьку
Сторінки
  • Frontpage
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok