10 травня 1745 р. у Ризі народився Йоганн Антон Гюльденштедт, лікар і натураліст, перший дослідник Півдня України. Йоганн Гюльденштедт першим дав характеристику природи Південної України, її ґрунтів, пояснив походження чорнозему, рослинності й тваринного світу, першим описав сліпаків (вид ховрашків) та хохуль. Він першим схарактеризував стан землеробства, садівництва, торгівлі, промисловості України.
Батьки Йоганна – балтійські німці; тато – асесор, перший учитель та вихователь сина. Після батькової школи Йоганн поїхав до Берліна, де студіював медицину та ботаніку в Берлінській медико-хірурґічній колеґії. У 16 років юнак осиротів. Він продовжив навчання в Німеччині (Берлін, Франкфурт-на-Одері). У 1768 р. захистив дисертацію (De theoria virum corporis humani primitivarum «Про теорію первісних сил людського організму»), отримав ступінь доктора медицини.
Леонард Ейлер рекомендував здібного науковця «для збору натураліїв з трьох царств природи» у відповідь на запит із Росії. Після цього його (за рекомендацією проф. Ґледіча) було запрошено до Санкт-Петербурзької академії наук для участі в академічних експедиціях. У травні 1768 р. молодий рижанин прибув у Петербург. Про Ґюльденштедта Симон Паллас (його науковий керівник) писав: «он был красивым человеком, высокого роста, но не крепкого сложения, и смолоду страдал слабой грудью. Мягкость его характера была ясно видна в чертах его лица, и он, конечно, произвольно никого не обидел и ни к кому не проявлял враждебности. В обхождении он был чистосердечен, деликатен, немногословен, хотя говорил всегда легко и основательно, и неизменно оставался верен себе. Его усердие не уступало его солидным знаниям, и будь он менее педантичен и менее скован чрезмерным чувством авторской ответственности, он успел бы в свою короткую жизнь сделать больше».
Ґюльденштедт спланував наукову поїздку в Голландію та Англію; Паллас мріяв про мандрівку на південь Африки, але Петербурзька Академія наук мала свої плани. Напередодні проходження Венери перед диском Сонця (травень 1769 р.), одночасно спорядили 5 загонів (експедицій), кожний мав за спеціальною програмою дослідити території (від Білого моря до Закавказзя; від Москви до Забайкалля).
Ґюльденштедт і Паллас мусили відмовитися від запланованих поїздок. Уже 19 червня експедиції Йоганна Гюльденштедта і Самуїла Гмеліна відправилися на південь. Обом керівникам загонів було по 23 роки, вони подружилися за час мандрів. Прибули до Астрахані, але чергова війна з Туреччиною змінила плани – довелося досліджувати Кавказ. Після Кавказу Гюльденштедт марно пробував потрапити в Крим, тому захопився дослідженням України:
– 1773 року він побував у Приазов’ї, залишив опис Петровської фортеці, яку почали будувати 1770 року недалеко від сучасного міста Бердянська; досліджував узбережжя Азовського моря (запропонував створити гавань, нині там м. Бердянськ), витоки Дніпра, Криворіжжя.
Відвідав на Криворіжжі долини річок Саксагань та Інгулець. Описав геологічні особливості цього регіону. Вважається, що історіографія наукового дослідження Криворізького басейну залізних руд починається з праць Й.Гюльденштедта; першим Гюльденштедт описав сліпаків (вид ховрашків) та хохуль;
– 1774 року відбув подорож Лівобережною та Слобідською Україною (Кременчук, Полтава, Київ), побував у маєтках Кирила Розумовського, у Батурині. 
Вчений уклав багато карт, зібрав гербарії, на які століттями спирались ботаніки.
Майже сім років мандрував дослідник, прибув до Петербурга у березні 1775 року. Час було обробляти матеріали експедиції, терміни тисли, але… По дорозі додому після поїздки в Персію біля Дербента був схоплений Самуїл Гмелін слугами хана Усмея. Дослідника кинули до тюрми та забажали викуп. Гмелін помер не дочекався викупу, тому Ґюльденштедт почав обробляти експедиції друга, а не свої.
Академіку було 35, коли почалася епідемія тифу. Він рятував хворих, доки не заразився.
Йоганн Гюльденштедт (Gueldenst.) помер 23 березня 1781 р. у Санкт-Петербурзі. Не встиг видати друком описи своїх подорожей, але його вчитель Симон Паллас через десять років надрукував німецькою мовою «Щоденник подорожі до Південної Росії академіка Гюльденштедта в 1773 – 1774 роках.»
Залишити відповідь