8 квітня 1901 р. у м. Курськ (у дерев’яному будиночку біля слободи Очаково) народився Георгій Орлов, архітектор.
Батько – бухгалтер, мати – домогосподарка. Учнем трудової школи відвідував приватну студію художника Сильвестрова. Після школи учився на Вищих будівельних курсах технічного училища ім. Баумана в Москві (1921 – 1926).
Учень Віктора Весніна захоплювався конструктивізмом, одночасно працював техніком-креслярем в управлінні Московсько-Києво-Воронезької залізниці. Зрештою В. Веснін запросив молодого спеціаліста проектувати Дніпрогес, згодом Орлов брав участь у будівництві греблі, з 1933-го керував будівництвом. Проектував Орлов житлові будинки шостого виселку Запоріжжя (1927-1931); клуб «Дніпроенерго» в Запоріжжі (1939); річковий вокзал, парк і літній театр. 
Макет міста демонструвався на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (1939 р.).
У серпні 1941-го радянці підірвали електростанцію. Автором архітектурної частини відбудови гідровузла та головним архітектором Дніпробуду став Георгій Михайлович Орлов. Брав участь у відновленні гідроелектростанції, головного корпусу управління, машинного залу ГЕС, греблі (1944 – 1952), за що отримав Сталінську премію.
19 листопада 1949 р. на Правому березі Запоріжжя на місці першої в Україні фабрики-кухні Дніпробуду почав діяти ПК Енергетиків. Автори проекту Георгій Орлов і його дружина архітектор, художник Ірина Орлова-Купеціо (1908—1992), сестра художниці-пейзажистки Ксенії Купеціо.
Купеціо Ксенія (Ксана) Конрадівна, Подача бетону. 1945 р.
Орлов Георгій Михайлович головний архітектор Каховської та Братської ГЕС.
Президент Міжнародного союзу архітекторів (1972-1975), член Виконкому. Професор Французької академії архітектури.
Помер 84-річний Георгій Михайлович Орлов 16 квітня 1985 р.
