27 жовтня 1659 р. у Переяславі гетьман Юрій Хмельницький взяв участь у Генеральній військовій раді, організованій князем Олексієм Трубецьким. На раді були відсутні правобережні полковники, основну масу становила старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя. Гетьман мав малий супровід, тому козаки були окуповані 40-тисячним московським військом.
На раді Ю. Хмельницького знову обрали гетьманом, після чого Трубецькой змусив його підписати козацько-московські Переяславські статті, що означало розрив Гадяцької угоди 1658 року з Річчю Посполитою і суттєве звуження автономії козацької України у складі Московської держави.
Переяславські статті складалися з 19 пунктів, вони містили низку суворих обмежень самоврядування. Документ зміцнив позиції Московії в Україні. Статті передбачали:
Заборону козакам самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя.
Обов’язкове затвердження кандидатури гетьмана московських урядом.
Заборону гетьману здійснювати дипломатичні відносини із іноземними державами.
Заборону козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу.
Обов’язок гетьмана посилати військо на перший виклик царя.
Скасування компанійських полків, гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшинської ради.
Розквартирування московських гарнізонів і воєвод у Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані за кошти українського населення.
Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху; заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха.
Крім цього статті передбачали видачу Москві усієї родини Виговського, котрого царський уряд вважав зрадником.
Отак заплатила Україна за обрання дрібної істоти для великої ролі.
