20 листопада 1522 р. у Янові біля Львова започатковано рідкісний промисел – створено першу відому на території сучасної України папірню.
У 1539-1541 рр., була заснована папірня у Буську (Дослівна етимологія: «місто на Бузі» чи «бузьке місто») Львівської області (існувала до 1788 року).
На Волині папірня діяла біля Луцька, належала луцькому єпископові, заснована в 1570 р.
Імовірно, в 1580 р. папірня для потреб своєї друкарні була заснована в Острозі князем Василем-Костянтином Костянтиновичем Острозьким (1526 – 1608). Є відомості, що «Острозьку Біблію» (1581р.) Івана Федорова надруковано на папері, виготовленому папірнями Краківського воєводства. Достовірні відомості про існування Острозької папірні відносяться до 1620 р.
На території центральної України перша папірня відкрита в 1615—1624 рр. за повелінням Єлисея (в миру Олександра) Плетенецького (Радомишльська папірня). Вона мала виготовляти папір для друкарні в Києво-Печерській лаврі. Папір, що випускався там, маркувався за життя Плетенецького водяним знаком у вигляді його особистого герба.
З моменту заснування друкарні й до смерті архімандрита лаврська друкарня видала 11 книжок. Виходили церковні й світські книги староруською книжною мовою, польською і латиною.
Першою книгою, що вийшла в лаврській друкарні, «Часослов» (1616). Донині зберіглося чотири копії лаврського «Часослова», всі вони знаходяться в музеях Росії (три в Москві, один у Петербурзі).
Була видана в Києві перша збірка поезії. Зберіглася єдина копія цієї збірки в Російській державній бібліотеці в Москві.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
На фото: Споруда млина на місці папірні XVII століття, спорудженої у Радомишль, історико-культурний комплекс «Замок Радомисль», (нині на її місці розташований Музей української домашньої ікони).
