Зранку сирени, потім від Дніпропетровської області посунули чорні хмари, посипали на нас дощем. Настрій ніякий, тільки Софочка мугикає:
Пусть всегда будет солнце,
Пусть всегда будет небо,
Пусть всегда будет мама,
Пусть всегда буду я.
– Софочко, що це вас на плагіат потягло?
– Пачіму плагіат? Етта пєсінка 1962-ва года на слава Льва Ошаніна, – парирують колишня вчителька співів.
– Не зовсім так. Цей приспів у 1928 р. опублікував журнал «Родной язык и литература в трудовой школе» у статті дитячого психолога К. Спаської. Вона дослідила вчинок чотирирічного Кості Бараннікова, котрому щойно пояснили, що таке «всегда», і дитина тут же видала куплет. Згодом цей віршик помістив Корній Чуковський у книзі «Від двох до п’яти». Слова малого сподобалися художникові Миколі Чарухіну – і він у 1961 році написав плакат.
– Ну, ні знаю, ні знаю… А відь талантливая музика Аркадія Астровскава – ні плагіат?
– Мушу розчарувати – музика пісні «Пусть всегда будет сонце!» – теж плагіат. Погугліть – і знайдете, що Бьорн Ульвеус і група Hootenanny Singers випустили шведською та англійською текст про морські мандри та розлуку, написану на ту ж мелодію, що стала в країнах Скандинавії хітом «Gabrielle» (альбом Hootenanny Singers II), авторство: Stig Rossner и Bengt Thomas.
– Так пачіму же нам лгали?!
– Видно, тому, що брехня, вбивства, крадіжки – основи державної політики імперії.
– А при чьом здесь убивства?
– А візьміть день, коли Союз провів репетицію атомної війни. 14 вересня 1954 р. на Тоцькому полігоні в Оренбурзькій області РФ провели перші великі військові навчання радянських військ із реальним застосуванням повітряного атомного вибуху за участю 45 тисяч військовослужбовців усіх видів і родів військ і понад 10 тисяч цивільних осіб. З 55 тисяч людей на 2000 рік живими було 500 осіб. Хіба це не свідоме вбивство? А брехня була оголошена по радіо 17 вересня 1954 року у повідомленні ТАРС: «У відповідності з планом науково-дослідних і експериментальних робіт в останні дні в Радянському Союзі було проведено випробування одного з видів атомної зброї … При випробуванні отримані цінні результати, які допоможуть радянським ученим і інженерам успішно вирішити завдання щодо захисту від атомного нападу». І все, замовчали, засекретили до 1993 року.
– А где здесь кража? – не заспокоювалася Софочка.
– А звідки в Союзі атомна бомба? Історики встановили чотирьох радянських шпигунів, які передали секрети виготовлення ядерної зброї СРСР: Девіда Грінгласса, Клауса Фукса, Теодора Холла, Оскара Себорера.
– Так кажеш: брехня, вбивства, крадіжки? – не змовчують Хомівна. – Вони ж і сьогодні це повторюють, хоч співають «Пусть всегда будет сонце!».
Худ. М. Чарухін. Плакат 1961 р.
