20 вересня 1246 р. 67-річний Великий князь Київський Михайло Всеволодович, син чернігівського князя Всеволода Черемного та доньки короля Казимира II Справедливого, за наказом Батия послом прибув у ханську ставку Орди – Сарай-Бату (120 км від сучасної Астрахані), щоб отримати ярлик на Чернігівське князівство. Там Михайло Всеволодович — Великий князь Київський за наказом хана Батия був страчений (затоптаний ногами). За що? Існує кілька версій:
Михайло Всеволодович 1239 року наказав убити перших монгольських послів, які прибули до Києва;
православний Михайло Всеволодович відмовився здійснити язичницький обряд (пройти через очисний вогонь);
Михайло Всеволодович мав довести свою покору Великому хану – здійснити обряд, обов’язковий для всіх послів проповзти між двох вогнів під натягнутою мотузкою, інколи настільки низько, що повзти доводилось на колінах чи на пузі. Імовірно, за відмову від обов’язкового обряду (винятків нікому не робили) князя жорстоко покарали.
Великий князь Михайло Всеволодович був похований у Чернігові. 1572 р. московити після захоплення Чернігова, вивезли мощі канонізованого князя до себе.
