Лев Троцький

21 серпня 1940 року о 19 годині 25 хвилин у лікарні передмістя мексиканської столиці Койоакані від смертельних ран (кригорубом по голові), завданих йому днем раніше агентом НКВС Рамоном Меркадером (за цей «подвиг» згодом удостоєного звання Героя Радянського Союзу), помер Лев (Леон) Троцький. Так завершилась одна з найгучніших спецоперацій НКВД під назвою «Качка (Утка)».
Кілька слів про того, хто народився в Україні.
7 листопада 1879 р. в українському селі Янівка (Кіровоградщина) у родині єврея-колоніста, багатого землевласника, цукрозаводчика Давида Бронштейна народився син Лейба (Лев Троцький).
Троцький – суто українське прізвище, утворилося від слова «трок» – широкий пасок для закріплення сідла або попони на коні, попруга. Так, принаймні, писав луганський козак – В.І.Даль. Троцькими називали майстрів, які спеціалізувалися на виробництві попоноутримувачів.
Відоме ім’я запорізького козачого старшини Максима Троцького. У п’ятитомнику «Малороссийский родословник” (1908) знавця української генеалогії В.Л.Модзалевського, Троцькі представлені як українська шляхта.
До 9 років Лейба жив у маєтку батька, їздив із татком в гості до сусідів (про що колоритно описав у спогадах). Бронштейн-старший орендував землю у дворянки Євдокії Миколаївни Троцької (Лев у спогадах називає її Т-цькою).
Лейба здобував домашню освіту українською мовою, точніше – суржиком (як кажуть Хомівна – рашин-украяшн). Потім юного Бронштейна віддали до Одеського реального училища, де навчався до 7-го класу. Учнем писав вірші, перекладав українською байки І. Крилова. Пізніше був переведений до Миколаєва, де й завершив середню освіту. Дуже рано Лейба став революціонером, за що удостоївся перебування Одеської в’язниці. Дев’ятнадцятирічного парубка вразила колоритна постать наглядача Троцького (дехто твердить, що прибране прізвище звідси).
Левом Давидовичем Троцьким Бронштейн став уперше в 1902 році, коли готувався до втечі із сибірського заслання: «В руках у меня был Гомер в русских гекзаметрах Гнедича. В кармане – паспорт на имя Троцкого, которое я сам наудачу вписал, не предвидя, что оно станет моим именем на всю жизнь».
А далі Троцький – один із лідерів жовтневого перевороту 1917 р. у Росії, він створив 5-мільйонну Червону армію, став першим її керівником. Упродовж 1918 — 25 рр.— народний комісар військово-морських справ, організатор перемог Червоної армії над білими генералами і всіма ворогами радянської влади.
Як народний комісар закордонних справ Троцький підписав Берестейський мир, хоча висував гасло — «війни не вести, миру не підписувати», бо: “Без Украины нет России. – Помните, что так или иначе нам необходимо вернуть Украину России. Без украинского угля, железа, руды, хлеба, соли, Черного моря Россия существовать не может”.
Нащадок ідей Леніна. Після організації публічної троцькістської демонстрації 7 листопада 1927 виключений з партії і засланий до Алма-Ати. При виключенні з партії він відкрито погрожував, що повернеться до керівництва ВКП(б) і розстріляє Й. Сталіна та його прибічників.
1929 року за наказом Сталіна висланий із СРСР без права повернутися. 50 країн світу відмовилися дати притулок Троцькому з дружиною Наталією. Прийняли: Туреччина, Франція, Мексика. Символ ідеї більшовизму створював ІV Інтернаціонал, багато друкувався. «Он стремится нанести удар не по идеям своего оппонента, а по его черепу», – писав про Сталіна Лев Давидович Троцький у 1936 році.
Спочатку Сталін розправився з родиною Троцького: дочку Зінаїду довели до самогубства; старшого сина Лева Сєдова убили в Парижі, молодшого сина Сергія таємно розстріляли того ж 1938-го. Сам Коба викликав Судоплатова і дав наказ: покінчити з Троцьким до кінця 1939-го.
20 серпня 1940 р. у Мехіко агент ДПУ Рамон Меркадер приїхав на віллу Троцького показати свою статтю. Як професійний альпініст він ударив кригорубом конкурента Сталіна Лева Троцького.
Наступного дня, 21 серпня 1940 року о 19 годині 25 хвилин у міській лікарні передмістя мексиканської столиці Койоакані від смертельних ран помер 61 – річний Лев (Леон) Троцький. Так було виконано наказ Сталіна: завершилась одна з найгучніших спецоперацій НКВД під назвою «Качка».
«Він був одним організаторів та першим командувачем Червоної армії та ідеологом колективізації. Він прагнув, щоб після Жовтневої революції спалахнула громадянська війна. Він навмисне заборонив діяльність Червоного хреста у Поволжі… А найбільше мене здивувало те, як чіпко він тримався за ідею соціалістичної революції у Європі в результаті нової європейської війни. Тобто він хотів ще однієї світової війни у 20-х роках». Історик Роберт Сервіс.