Неділя, тихо, як у вусі. Комп не вмикаю – відпочиваю, але блаженство перериває сусідка Хомівна:
- Ань, ти можеш позайматися з цим упертюхом, бо після своїх самоучителів він мене забодав: у нього змішалося грішне з праведним; сипле словами без розбору?
- Добре, клич сюди Санька. Що тобі, дитинко, розповісти? У чому проблема?
- А можна продовжити розмову про слова, написані на обличчі? Ми ж говорили про чоло, скроні…
