28 вересня 1891 р. несподівано на Божу дорогу став 50-літній генерал, дипломат, сходознавець Лев Костенко.
Лев Феофілович народився 19 лютого 1841 р. в Полтавській губернії у дворянській родині. Дитинство провів у бібліотеці батька, де запоєм читав книги про мандри: англійською, французькою мовами. Мріяв про власні подорожі. Освіту здобував у Петровському Полтавському кадетському корпусі (1859), потім у 2-му Військовому Костянтинівському училищі, з якого вийшов у 1860 р. підпоручиком із призначенням до 14-ого Туркестанського стрілецького батальйону.
Після закінчення Миколаївської академії Генерального штабу в грудні 1866 р. його зарахували до Генерального Штабу. З 1867 р. його перевели штабс-капітаном, помічником старшого ад’ютанта ген. штабу до утвореного Туркестанського військового округу. Лев Костенко ретельно досліджував Туркестан і описав край у десятках книг.
Можна було б і старостів засилати, але що за шлюб із такою мандрівною професією. Спробував пояснити це коханій, але не зумів… Так і залишився до останнього дня старим парубком.
Від 23 травня 1870 р. Костенко прибув до Бухари, де провів довгі успішні переговори. Брав участь у Хівинському поході 1873 р., за що отримав орден Св. Станіслава 2-ого ступеня з мечами та чином підполковника, призначення старшим ад’ютантом штабу Туркестанського військового округу.
1874 р. Л. Ф. Костенко отримав закордонну відпустку до Африки. Там він ознайомився з військами, розташованими в Алжирі та Тунісі. Лев Феофілович був одним із перших мандрівників, які відвідали пустелю Сахару та описали експедицію.
Дуже насиченим був 1876 р.: Костенко брав участь у Кокандському поході, першим із європейців відвідав високогірний Алай. З перевалу Терсагар побачили три гігантські сніжні вершини, які Костенко Л.Ф. називав горами Гоу. Дали ім’я Олексія Федченка льодовику.
Лев Костенко став одним із перших мандрівників, які відвідали Памір і описали цю країну. 1876 р. Костенко став полковником.
Кілька разів Костенко здійснив мандрівки по Тянь-Шаню.
У грудні 1885 р. Костенка призначено у розпорядження командувача військ Омського військового округу, у лютому 1886 р. відправлено у Санкт-Петербург на посаду старшого діловода канцелярії Військового вченого комітету Головного Штабу. У червні 1887 р. він – завідувач Азійською частиною Головного Штабу, у серпні того ж року підвищений у генерал-майори. У 1890 р. Л. Костенко брав участь у розробці нового положення про Амудар’їнську флотилію.
Його смерть була несподіваною: тиждень нарікав на інфлуенцію, але працював, підписував документи. Так за роботою і вмер. Похований на Смоленському православному цвинтарі.
Залишити відповідь