Пам’ять каже:
– Це було.
Гордість зауважує:
– Краще б цього не було.
Ніцше:
Довгий час рід князів Вишневецьких писав історію України. От на арену вийшов братанич Байди – Михайло, якого польський король призначив головним начальником козаків; тоді ж було заведено реєстр. Уже немолодим овруцький староста Михайло Вишневецький зустрів Раїну Могилянку. Дочка молдавського господаря Яреми, сестра київського митрополита Петра Могили вийшла заміж за князя Вишневецького. На власний кошт вона заснувала Густинський, Ладинський, Лубенський, Прилуцький православні монастирі, скит Манявський та українські школи при них. Коли Раїна Могилянка будувала Мгарський монастир, то залишила грамоту зі словами: «Якщо хтось із наступних поколінь колись посміє знищити його чи віру православну, хай буде проклятий. На іншому світі нас розсудять».
Свого єдиного сина Ярему княгиня виховувала у православному дусі, але за іронією долі, її Ярема став католиком Ієремією.
Семилітній Ярема залишився круглим сиротою, бо його батька під час таїнства причастя отруїв підісланий монах, а мати померла, не витримавши пресу католиків.
Дядько Яреми, Костянтин, одружений із полькою, не захотів клопотатися малим братаничем. Він віддав сироту до єзуїтської колегії, з якої 19-річний Ярема вийшов ревним католиком.
Потім юнак поїхав за кордон вивчати військову справу. Здобув Ієремія ґрунтовну освіту у кращих університетах у Римі, Падуї, Болоньї. Сучасні знання з фортифікаційної справи вивчав у Нідерландах. Гонор, бажання слави керували Ієремією. Після повернення Вишневецький мріяв про велику політику, але тривалий час польська політична еліта в особі коронного канцлера Єжі Оссолінського, королів Владислава й Яна Казиміра свідомо ігнорувала Ієремію, прагнула не допускати його до великої політики. Тому і став він лідером партії «княжат старожитніх», як казав король – «крулев’ят».
Він мав 288 тисяч підданих, які сплачували князю 1 млн. 200 тисяч злотих річно. Економічну політику, як внутрішню, так і зовнішню (стабільний експорт зерна в Європу – лише одна з її статей), князь проводив цілком самостійно.
Понад 50 міст належало Вишневецькому. У своїй резиденції в Лубнах він побудував палац, кращий за королівський, у ньому князь приймав іноземних послів. Ієремія успішно залюднив території Лубенщини, налагодив господарський розвиток цього краю.
Князь Вишневецький почав збирати і вишколювати за європейськими зразками власне військо, що нараховувало понад 12 тисяч вояків. У 27 років він став воєводою Руським і найвпливовішою людиною в Речі Посполитій: йому відкрився шлях до королівської корони. Ієремія послав самого короля до коронного канцлера Фоми Замойського сватати його дочку Гризельду. Красуня була закохана у Ієремію, йому ж імпонували горда фігура, посаг і манери нареченої. Від цього шлюбу з`явився у світ Михайло Вишневецький
Із початком повстання Богдана Хмельницького 1648-1651 рр. князь Ієремія Вишневецький опинився у ситуації «один проти всіх». Князь став головним противником Хмельницького.
Ми можемо тільки уявляти, що було на секретних переговорах короля з козаками напередодні подій 1648 року; зважити на фразу Володислава IV, адресовану буцімто Богдану Хмельницькому: «Всип тим крулев`ятам!». Але є факти. Ієремія був вигнаний із своїх володінь на Лівобережжі. П`ятнадцятитисячна орда «вовгурівців» зруйнувала Лубни, вирізавши майже все населення міста без розбору статі, віку та віросповідання. Чи не тому у війні проти козаків Вишневецький очолював оборону Замостя й Львова, вславився нечуваною жорстокістю.
Князь Вишневецький не знав ні Бахуса, ні Венери, вів здоровий спосіб життя, ніколи не скаржився на здоров’я.
На піку популярності, після перемоги під Берестечком 21 серпня 1651 р. у своєму таборі у Паволочі згас буквально за тиждень 39-річний князь Ієремія Михайлович Корибут-Вишневецький коронний гетьман Ярема Вишневецький (офіційно дизентерія, неофіційно – отруєння). Ярема – один із найбільших магнатів Речі Посполитої, в кінці свого життя злидар. Навіть не знайшлося коштів на гідне поховання його. Тіло Вишневецького, яке, згідно заповіту князя, мало би бути поховане у Вишнівці, довго «подорожувало» і не було віддане землі.
Заслуги Яреми дали можливість його синові, Михайлу, загалом особі пересічній, на сеймі 1663 року майже одноголосно бути обраним королем Речі Посполитої. Нерішучий, слабкий на здоров`я 33-літній король наприкінці свого чотирирічного правління вирішив дати відсіч татарам. Він зібрав військо, заклав усі коштовності, королівські маєтки, але перед боєм несподівано помер, отруєний поляками. Переможцем став Ян ІІІ Собеський.
Міхал-Томаш Корибут не залишив потомства, його вдова вийшла заміж вдруге та народила шестеро дітей.
Останній представник чоловічої гілки князівського роду Вишневецьких гетьман Литовський Михайло Сервацій згас 1744 року. Над його труною під час похорону було виставлено для прощання портрети усіх пращурів; потім було розбито гербовий щит на знак того, що останній представник чоловічої гілки роду пішов у вічність.
Портрет князя Яреми, який приписують придворному живописцю короля Яна Казимира – Даніeлю Шульцу-молодшому.
Залишити відповідь