Євген Дворжецький

12 липня 1960 р. в Москві (чи в м. Горький (нині – Нижній Новгород) народився Євген Дворжецький (Женя Дворжик, чи просто Двор). Батько – Вацлав Дворжецький — потомствений киянин, шляхтич давнього роду, театральний актор. Мати – актриса і педагог Ріва Яківна Левіті. Старшим на 21 рік братом по батькові був Владислав Дворжецький, популярний актор фільмів «Біг» (1970, режисери – Олександр Алов, Володимир Наумов) і «Соляріс» (1972, режисер – Андрій Тарковський).
У дитинстві Женя жив і в Горькому, і у бабусі в Москві. «У школі і дитячому садку брав участь, як і всі, в самодіяльності. А щоб в гурток ходити або в народному театрі грати, не було такого». Рішення Євгена вступити до театрального вузу було для батьків повною несподіванкою. Щоб стати студентом Театрального училища імені Щукіна, Євген приїхав до Москви з Нижнього Новгорода. Він успішно склав іспити з акторської майстерності, але «завалив» твір з російської мови, отримав два бали, бо допустив 28 помилок. Рік Євген Дворжецький учив граматику та працював креслярем-конструктором. Наступного року став студентом Щукінського театрального училища (курс Л. Славської), паралельно з навчанням підробляв у Щуці гардеробником.
28 травня 1978 р. першокурсник Женя приїхав із Нижнього, де тоді жив із батьками, в Москву, зайшов привітати з днем народження свою першу кохану – акторку Наталю Вількину. Від неї він почув, що цього дня в Гомелі після ДТП помер його 39-річний брат Владислав Дворжецький.
У кіно почав зніматися в 1980 році, зіграв у фільмі «Двадцять шість днів із життя Достоєвського». Далі було кілька невеликих робіт.
Здавалося, акторській династії Дворжецьких властиві краса, чари женолюбів, адже батько та брат часто закохувалися, мали кілька шлюбів. У Жені було не зовсім так: сіроокий брюнет подобався жінкам, але мав єдиний щасливий шлюб. Знайомство Євгена Дворжецького з москвичкою Ніною Горелик відбулося в студентські роки. У 1981 році студенти стали чоловіком і дружиною.
У 1982 році Євген закінчив театральне училище імені Щукіна. Випускник показувався в різних театрах, але ніхто не хотів його брати через відсутність московської прописки. Взяв Євгена Олексій Бородін у Центральний дитячий театр. У цьому театрі працювала і Ніна Дворжецька – талановита акторка, цікавий партнер Євгена. Оскільки в родині постійно відчувалася нестача грошей, Дворжецький брався за будь-яку роботу: брав актор участь у виставі «Король Лір» Шекспіра (роль – Шут) театру на Малій Бронній. Співпрацював з театром «Школа сучасної п’єси»: «Антігона в Нью-Йорку» Я. Гловацького – Пхелка; «Чайка» А. П. Чехова – Семен Семенович Медведенко; «Загублені в раю» – Арман; «Дон Кіхот» – Дон Кіхот.
Крім того, Євген Дворжецький продовжував зніматися в кіно, працював на телебаченні. Успіх, відомість принесли зйомки в пригодницькій стрічці Георгія Юнгвальд-Хількевича за романом О. Дюма «В’язень замку Іф» (1988) (роль Едмона Дантеса в юності та сина його коханої Мерседес – Альбера де Морсера) та телевізійна дилогія, – «Королева Марго» (роль герцога Анжуйського, режисер – Олександр Муратов) і «Графиня де Монсоро» (король Франції Генріх III, режисер – Володимир Попков).
З 1999 року був ведучим програми «Сім бід – одна відповідь» на ОРТ. У 1999 році вів телегру «Зрозумій мене» на каналі НТВ. Також вів програми «Золота Куля» на REN TV, «Нескінченна подорож» на РТР, «Про фото» на телеканалі «Культура».
Упродовж дев’яти років складалося тихе життя: квітучі герані, дрьома на м’якому дивані; теща-пенсіонерка; віддані друзі – старенька собака Чуча та молоденька Капелюх. Улюблені заняття: фотографування, машина, комп’ютер.
Нарешті після 9 років шлюбу в родині з’явилася дочка Анна (1990 р.), ще через дев’ять – син Михайло (1999).
Вранці 1 грудня 1999 р. Євген Дворжецький на своїй «дев’ятці» разом із другом, актором Костем Карасиком поїхав по Москві на консультацію в Інститут імунології; лікарі підозрювали у нього наявність астми, але діагноз не підтвердився.
На зворотній дорозі обговорювали плани: увечері Женя мав репетицію, завтра – вийти на сцену театру «Школа сучасної п’єси» разом із Ольгою Остроумовою та Еммануїлом Віторганом.
Євген, чудовий водій, загинув в автомобільній катастрофі, коли його машина зіткнулася з вантажівкою ЗІЛ-5301 «Бичок». Похований на Ваганьковському кладовищі в Москві.
Двоє братів, двоє талановитих акторів – Владислав та Євген Дворжецькі померли за кермом у 39 років. Причиною їх смерті були автомобільні аварії, друзі-пасажири обох братів не постраждали.
Вдова Ніна не здалася. У 2003-му вийшла заміж за колегу Олексія Колгана.
Дочка Ганна 13-річною дебютувала в кіно у серіалі Олени Циплакової «Смуга перешкод» (роль Жені Гурвич), потім у серіалі «Любителька приватного розшуку Даша Васильєва» (роль чарівної любительки тварин Мані). У 2011 році закінчила ВТУ ім. Щукіна, курс В.П.Поглазова.
З 2012 р. у трупі РАМТа.