www.youtube.com/watch?v=d8T7clinlHI
Ви носили в петлицях ясно-сині блавати,
Ви плекали у серці до Вкраїни любов.
Ех, стрільці січовії, є за що помирати,
Є за що проливати ворогів наших кров.
Ех, стрільці січовії, є за що помирати,
Є за що проливати ворогів наших кров.
-Ох, як я люблю цей романс! – зітхає Хомівна, – Тільки от стара макітра не доберу, до чого тут “бля, вата”?
-Сонечко, «блавати» – то ж синя волошка (Centaurea cyanus), бо волошки бувають і білими, і рожевими. Блават значить синій від давнього bla^o. У польській bљawat, bљawatek.
-Згадай, колись співали «Коло хати зацвіли блавати» або
Сіяла пшеницю,
вродили блавати,
Ой, кого я вірно люблю,
трудно занехати!
-Красиво. Хто ж це написав?
-Павло Чубинський.
-Автор гімну України?
-Так, Хомівно.
-Ти ба, я читала у спогадах січовиків, що Василь Вишиваний носив завжди блават у петлиці. Так волошки не завжди цвіли.
-Правда. Словом «блават» називали й синій шовк.
-Рано, мать’, вмирати: стільки ж-бо ще не знаю…
-Мо’ так.
Залишити відповідь