UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Диспут із москаликом

Диспут із москаликом

– Отакої! Діждалася сучка помочі, сама лежить, а цуценята гавкають, – накрила мене мокрим рядном Хомівна. Ану йди тепер, рознімай хлопців, бо поб’ються. От і чвалаю рознімати. Під крамницею (дай, Боже, моїм ворогам цілодобову крамницю під балконом мати!) кібцем стоїть наш слюсар Васько і скромним курчам тулиться до фундаменту незнайомець. Побачив мене Василик і відзвітував:
– Він первіше почав. Стою в черзі, беру оселедець, а цей вишкварок кривляється: «Асілєдіц! Не можешь па-чілавєчіскі сказать?» А ж у відповідь: «Я – людина, живу на своїй землі, кажу по-людськи». Він мені й закидає, що русскіє принесли нам великий могучий, а ми не цінуємо того й цвенькаємо зіпсованою польською. Ах, так, бісове насіння! Я йому й видаю, що ми з діда-прадіда тут за своїми законами жили, своєю мовою говорили, свої землі боронили. А коли москалі в Запоріжжя прийшли, чим вони уславилися? Воно не знає, очима кліпає, то я й веду далі, як ти, Володимирівно, вчила. Ви ж заслали козаків на Північні війни, захопили в Дубовці зимівники і за один рік нахазяйнували:
– Зимівники зруйнували;
– Взимку вирубали всі дуби (печі топити!);
– Розвели Невінчану слободу, бо де такого попа злапати, щоб міг Петра й Степана звінчати;
– замість городини висадили капусту, бо це універсальна закусь;
– з культурних заходів був єдиний – дебільна лава на лаву до першого вбитого. При цьому вбивство не вважалося злочином.
Ви ж тоді по церквах усі книги українською зібрали, школи позакривали, нам свою мову нав’язали. А вона ж у вас неканонічна, тобто незаконна… Питаєш чому? А ти згадай, чому в Європі усі церковники розмовляли латиною, чому всюди викладами латиною? В Україні ж латиною та грецькою. Тому що канонічними, законними були ці мови, ними було написано Біблію. Коли ж з’явилося Пересопницьке Євангеліє українською мовою, з того часу наша мова теж стала канонічною. Правильно я кажу, а, Володимирівно? А їхня москальська так і лишилася незаконною. Тому ви й не вивчали ніколи своєї: за часи Петра все було німецькою, забрала Катерина українську академію до себе – перейшли на українську, потім – все французькою… Згадай, скількох російських офіцерів убили свої солдати під час війни 1812? За що вбили? Солдати чули французьку балачку, думали, що то бонапартисти – і розправлялися. До речі, Пушкін теж віддавав перевагу французькій: у спілкуванні, у листуванні. Російською забавлявся за письмовим столом. Та у вас до ХХ століття навіть жодного письменника – чистокровного русака не було. І що ви нам могли дати?
От і порівняй, москалику, у 1918 році три місяці у нашому Запоріжжі були січові стрільці. Що вони зробили?
– Місто від вашої п’яної погані звільнили.
– Провели для вчителів, які будуть викладати українську, курси мови, літератури, історії.
– Відкрили перші українські школи, найпершу в області українську газету «Січ»!
– А хто цим керував? Сотник Василь Вишиваний – нащадок австрійського престолу! А від вас хто? Матрос Макраусофф?
– Ви тільки вмієте, що землю сусіда окупувати й ладу їй не дати! Тьфу на тебе, москалику, тьфу! – закінчив полум’яний спіч Васько.
Подивилася я на Хомівну: все тихо, мирно, історично правильно. І чого його мітингувати? Таки так: діждала сучка помочі…
А наступного дня ми мали другу серію…
Уявіть собі, ми зі слюсарями мирно сидимо, обмінюємося новинами. І раптом: лава на лаву? Вчорашній Васьковий опонент мовної дискусії, наче шакал Бацила, веде «шоблу». Здоровий, як тюрма з прибудовою, мужик питає:
– Так хто, бля, наш великий, бля, магучій обозвал? Как?
– Сказал, что не законний, не ка…. Как йєго? – втрутився «шакал».
– Вот-вот, бля. Я тут січас і вашу мову і вас усєх удєлаю… – продовжив здоровань.
Але ж Васько при своїй конторі, при підтримці важкої артилерії (його колеги – центнер із гаком кожний), тому сміливо врізав:
– Я сказав, що ваша мова – неканонічна, тобто нелегітимна. – Убивчий аргумент Васька паралізував блямовних опонентів. – Ви ж самі знаєте, що усі ваші Біблії написані мовою Київської Русі, а не вашою московською. А канонічна мова та, якою написане Святе Письмо. Що тут не так?
Здоровань зауважив, що зробити «язык в законе» – пльова справа, щоб бєндєри не вякали.
– Ну, давай, москалику, переклади «Отче наш»! Це ж наш кличний відмінок «отче», у вас його немає! Чи, може, є? – сяяв Васько.
– Так ти чьо, падла, нас сюда прівьйол? – раптом накинувся здоровань на шакала. – Іди тепер, проставляйся!
З тим наші опоненти покинули арену дискусії.

Сер 22, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Йо́зеф Е́нґельЩоб честь віддати, треба її мати
You Might Also Like
 
Федір Селецький
 
Наталі Вуд
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image8 years ago Мовні забавки2,825
Недавні записи
  • Волобуєвщина
  • Олександр Бродський
  • Пенсії
  • Архітектор, син архітектора
  • Чортомлицька Січ
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терорперекладачТарас ШевченкодисиденткомпозиторкозакиграфікгетьманскульпторісторикОУНбієналеакторХарківпейзажистБогдан ХмельницькиймитрополитілюстраторжурналісткаКапністпедагогМосковіяпейзажкороль ФранціїкраєзнавецьШевченкоСергій КорольовпортретистбойчукістІван АйвазовськийграфікалікарВійсько ЗапорозькефілософкінорежисерОсип Куриласконцтабірпортретбойчукісти
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok