Фашизм – це “палеоліт” – паління (спалювання) літератури
19 липня 1935 р. – Рішення Політбюро ЦК КП/б/У зобов’язало усі обкоми вилучити з бібліотек України зінов`євсько-троцькістську й націоналістичну літературу та здати її в обласні відділи НКВС.
Я розпитувала у старих вчителів про вилучення книг. В основному до класу входив директор називав ім’я автора, сторінку підручника, говорив, що це ворог народу і такі-то сторінки треба вирвати зараз. Діти не тільки виривали сторінки: вони розмальовували портрети, виколювали очі. Директор проходив і збирав вилучені аркуші.
Бібліотекарі ретельно відбирали літературу (за списком зверху) і везли до районних профспілок (от Вам профспілки – захисники прав трудящих!).
А у час офіційно названої «безбожної п’ятирічки» всі квартири запоріжців обходила «червона мітла». Комсомольці робили обшуки помешкань: підвалів, горищ, зазирали навіть до собачих будок; забирали книги церковного змісту та ікони. Все вилучене (крім викрадених комсою дорогих речей) скидали на проспекті Леніна (від площі Свободи! до собору на Анголенка). Потім упродовж трьох діб палало вогнище.