29 квітня 1872 р у м. Житомир народився Теофіл Данилович Ріхтер. Молодший син музичного майстра та настроювача Данила Даниловича (за іншими даними — Генріховича) Ріхтера та його дружини Маргарити Іванівни, родом з Тюрінгії. Батько лютеранин, колоніст-німець з Березина (тоді територія Польщі), настроювач музичних інструментів, мав майстерні у Березині та Житомирі, до 1917 року був органістом лютеранської кірхи м. Житомира.
Теофіл відправився здобувати освіту до Віденської консерваторії, де навчався у 1893−1900 рр. Після повернення до Житомира працював до 1916 року у Музичному училищі. У Житомирі Теофіл Ріхтер закохався у свою ученицю молодшу на 20 років. Різні соціальні верстви, різні конфесії заставляли батьків дівчини думати. Її батько житомирський поміщик – Павло Петрович Москальов — російський дворянин, поміщик, мати — Єлизавета фон Рейніке — дворянка, в жилах якої був цілий коктейль: українська, російська, польська, німецька, шведська, угорська, татарська кров. Вона доводилася далекою родичкою знаменитій співачці Женне Лінд, «шведському солов’ю». Нарешті Теофіл одружився з Ганною Павлівною Москальовою (1892-1963). 20 березня 1915 року народився молодим син Святослав. З трирічного віку мати навчала хлопчика музиці, потім батько.
У 1916 р сім’я переїхала до Одеси, де Теофіл Ріхтер став органістом лютеранської кірхи, йому надали квартиру у будинку служителів кірхи. Паралельно Теофіл Ріхтер викладав у консерваторії загальне фортепіано. У 1925—1926 рр, коли його син став підлітком, «громадськість» сигналізувала «куди треба», що він — «працівник культу», «Такі люди не мають права виховувати радянську молодь». Незважаючи на протести пастора кірхи Шеллінга, Ріхтер припинив працювати у храмі, став «артистом оркестру» Оперного театру, на невеликому театральному органі Ріхтер виконував органні партії. Для утримання сім’ї Ріхтер давав приватні уроки.
У серпні 1941 р 69-річний Теофіл Ріхтер був заарештований за ст. 54-1а КК УРСР (зрада батьківщині). Йому ставилося у провину: 1. Він німець. 2. Відвідування німецького консульства, що відбувалися у 1932—36 рр. Був засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконали 6 жовтня 1941 року, за десять днів до початку німецької окупації міста. Подейкували, що ці доноси писав коханець дружини Ріхтера Кондратьєв. Вдова Анна Павлівна з коханцем через зв’язки покійного чоловіка в німецькому консульстві виїхала до Румунії, потом Німеччини, назавжди лишила Росію, свого єдиного сина. У Німеччині вийшла заміж за Кондратьєва, який навіть змінив прізвище на Ріхтер (син не зміг простити матері такої наруги). Тільки в 1962 р Святослав Ріхтер зміг побачитися з матір’ю. Реабілітований Теофіл Ріхтер посмертно у лютому 1962 року.
У 1998 р під час приїзду до Одеси сина колишнього німецького консула, професора політології з Німеччини Пауля Ротта, з’ясувалося, що в 30 роки Теофіл Ріхтер відвідував консульство, бо давав приватні уроки музики консулу, що стало звинуваченням музиканта у злочині.
