UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Роман Ракушка-Романовський

Роман Ракушка-Романовський

Намагаюсь пригадати лекції з української літератури в запордерпеді. Сивогривий красень Бісікало Степан Кіндратович голосно акцентував на алітерації: Роман Ракушка-Романовський – далі проносна радянська тарабарщина… більше заляканий радянцями викладач не зважувався говорити. Та й сьогодні відомостей катма, є тільки сухий, діловий, але до біса цікавий «Літопис Самовидця»…
28 березня 1623 р. у м. Ніжині на Чернігівщині народився Роман Ракушка-Романовський, козацький літописець, імовірний автор “Літопису Самовидця”. Батько Романа – шляхтич (мав печать з гербом) Онисько Ракушка прибув до Ніжина десь у 20-і роки ХУІІ століття з містечка Романівка брацлавського воєводства (тепер це село Тальнівського району). Отримав прізвисько Ракушка, під яким став реєстровим козаком,
Названий на честь рідного містечка батька, Роман імовірно здобув освіту у Київській колегії.
У 1649 р. прізвище Романа було названо у реєстрі козацького війська. Служив Роман Ракушка у 1654—1655 рр. «ревізором скарбу військового» та «дозорцею скарбу військового в полку Ніжинському»; ніжинським сотником (1658—1663) і полковим суддею (1659).
Ракушка-Романовський брав участь у багатьох дипломатичних перемовинах: за гетьмана Івана Виговського вів переговори з кримським ханом, пізніше – з представниками Москви і Варшави. У 1663 році на ніжинській Чорній раді був серед прихильників кандидата у гетьмани Якима Сомка.
Був Роман Ракушка-Романовський генеральним підскарбієм (міністром фінансів) за гетьмана Івана Брюховецького (1663—1668), організатором фінансів і державного господарства Гетьманщини, брав участь у антимосковському повстанні 1668-69 рр. Після загибелі Брюховецького й переходу Дем’яна Многогрішного на бік Москви Ракушка-Романовський залишився без посади й без майна (його конфіскував Многогрішний), Жив у Брацлаві, де його висвятили на священика. У 1670 році Петро Дорошенко і митрополит Йосиф (Нелюбович-Тукальський) спорядили протопопа Романа на дипломатичні переговори до Константинопольського Патріарха. Після Руїни Правобережжя 1676 р. оселився в Стародубі, де був до кінця життя священиком Миколаївської церкви. Роман вів господарство, виховував синів і писав «Літопис Самовидця» («сам бачив, сам пишу»). Анонімний літопис уклав книжною українською мовою, близькою до народної, подав багато цікавих спостережень і думок прихильником незалежності України. Роман Ракушка-Романовський вважав, що до втрати української державності спричинилися дряпіжництво, авантюризм, облудність, політична злочинність козацьких верхів. Особливо дісталося гетьману Многогрішному. Автор описав удаваність відмовлянь Дем’яна Многогрішного від гетьманства, як « одмовляння старої дівки від доброго жениха»; як патріарх Методій прокляв українського гетьмана Дем’яна Многогрішного.
У 1687 р. гетьман Іван Мазепа винагородив священика Миколаївської церкви селом Новосілками під Стародубом, аби автор «Літопису» не мав нужди, міг більше часу витрачати на свою працю. 14 березня 1702 р. з`явилася прекрасна анонімка «Літопис Самовидця». Осип Бодянський у Москві першим видав «Літопис Самовидця». Тарас Шевченко не тільки читав «писання» Романа Ракушки, «напам’ять знав», від чого «оживала його душа».
Помер Роман Ракушка-Романовський у 1703 р., похований поблизу своєї церкви у Стародубі. Діти Романа — Іван та Петро, на честь батька узяли собі прізвище Романовські, яке завжди нагадувало їм та їхнім нащадкам про їх славетного предка. Петро Романовський мав двір у Стародубі на Заріччі. Іван служив у Стародубському полку. У 1682–1687 та 1690–1705 рр. був мглинським сотником, у 1689-му р стародубським полковим хорунжим, а у 1705–1708 рр. — полковим суддею.

Бер 28, 2020Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Урок гепознавстваГарет Джонс
You Might Also Like
 
Княжий образ Юрія Дарагана
 
Успенський собор

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image3 years ago Видатні люди796
Недавні записи
  • Арго? Феня!
  • Платон Борисполець
  • 22 травня – пам’ятна дата для кожного українця, день перепоховання великого Тараса Шевченка
  • Щоб голова не боліла
  • Бухарестський мирний договір
Позначки
поетписьменникЗапоріжжячервоний тероркозацтвохудожникживописецьБогдан ХмельницькийТарас ШевченкогетьманХарківперекладачскульпторСергій КорольовакторКапністІван АйвазовськийОлег ОльжичголодоморВовккомпозиторІван ФранкоКирил РозумовськийІван КотляревськийЛенінОлексій ПеровськийІван ШишкінІван БогунОлександр РубецьВійсько ЗапорозькеАполлон СкальковськийПавло ПолуботокВасиль СедлярЮрій ШухевичІван СтешенкоЄвген КравченкокінооператорМикола СтражесколікарАльфред ФедецькийтерапевтАнатолій ЛупинісПетро Конашевич-СагайдачнийГригорій Тарновськийбандурист
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Сергій до Міжнародна відзнака від Всеукраїнського фонду імені Тараса Шевченка.
  • Ганна Черкаська до Богдан-Ігор Антонич
  • Nadiya до Богдан-Ігор Антонич
  • Ганна Черкаська до І знову про котиків

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.