У 1615 р Єлисей Плетенецький заснував друкарню Києво-Печерської лаври. 20 (30) грудня 1616 р. у цій друкарні вийшов «Часослов» – перша датована книга Києва, пам’ятка історії української мови. «Часосло́в» (калька греч. ῾Ωρολόγιον) — богослужебна книга, що містить тексти незмінних молитов добового богослужебного кола. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби. Книга містить тексти із Біблії та Псалтиря. Крім традиційних канонічних молитов, у «Часослові» вміщені змінні пісноспіви (тропарі, кондаки), пасхалія, потрібні вказівки церковного уставу тощо. «Часослов» був найпопулярнішою церковною книгою середньовічної України, вживався як читанка при навчанні грамоти; тексти «Часослову» завчалися напам’ять.
До підготовки книги багато зусиль доклав Захарія Копистенський, автор гравюр Памво Беринда. Наклад 100 примірників, але примірник “Часослова”, як і багатьох українських стародруків знаходиться у фондах російської державної бібліотеки у москві.
Фото з Інтернету.

